ВІРШ "ДЛЯ ЧОГО МИ НА СВІТІ ЖИВЕМО?"

Для чого ми на світі живемо?

Таке питання часто виникає,

Для чого хрест життєвий несемо?

Який Господь нам кожному вручає.

Для когось сенс життя лише в грошах,

Щоб жити в розкоші,зірки знімати з неба,

Для когось щастя у своїх батьках

Для когось в дітях-іншого не треба.

Ми всі так схожі й різні водночас,

Всі прагнемо ми щастя і достатку,

Та добре у житті не може буть весь час,

Потрібно випити й недобре до останку.

Іти упевнено з хрестом своїм в руках,

Іти вперед,хай зовсім сил не стане

І бути щирим у своїх думках,

І вірити,що кращий час настане.

Ось і мені життя дісталось не легке

І хрест тяжкий мені нести прийшлося

Та все ж щаслива,що зустріла я тебе

І все прощо я мріяла- збулося.

І не жалкю я за прожиті роки

За хрест тяжкий я щиро вдячна Богу,

Бо лиш із ним зуміла я пройти

Свого життя нескорену дорогу.

Жила я не для себе- для людей,

Комусь добро своє подарувала,

Жила техенько без гучних  ідей,

Своїх батьків безмежно я кохала.

Жила як всі,змирившись з своїм горем,

Всі труднощі долала як могла,

Ішла своїм життям,немов тернистим полем

Та всеж добро в душі я зберегла.

Бо більш за все- любила я життя,

Людей.які завжди були зі мною

І мріяла про краще майбуття,

Милуючись красою неземною.

Для чого ж ми на світі живемо?

про це в життя не раз прийшлось питати,

Здається ми в цей світ приходимо,

Щоб вірити,надіятись,кохати,

Щоб просто жити і радіть життю

Любити друзів,ворогів протити,

Щоб мати у житті свою мету,

Іти до неї і у мирі з світом жити.

Любити ближнього і пам"ятать завжди,

Що лиш добро на світі все зціляє,

Щоб з гідністю дороги всі пройти-

Мети на світі кращої немає.

А грошй- гріш їм всім ціна

\Хоч і без них нам тяжко проживати\

Була б у кожного в душі весна

Змогли б ми все на світі подолати.

Тож треба жить,любити і творить,

Подякувавши Богу за все добро святе

І всим ,що маєм треба дорожить,

Бо це життя і в нас воно - одне!