Дівчино З мого сну Стоїш так близько Біля мене Коло моїх скронь На відстані Десяти вітрів Однієї зірки Тієї самої На котру споглядають Наші з тобою вікна Та мрії Твоє волосся Пахне лагідно Колоссям дозрілим Повним золотого зерна Пшеничного Між котрим Недовірливо перешіптуються Бджілки твоїх очей З відблиском неба На крилах О скільки ще Будеш стояти Напружуючи Свій подих Як сарна Що може сполохатись Від кожного шороху Від мого Несміливого руху Скільки ще Будеш подібна До бруньки Котра ось-ось відкриється Й запахне Бузком Й спокійною свіжістю Дівчино З мого сну Що стоїш так близько Ген-ген за цим снігом Що зачав вже танути Я далі чекатиму Коли вже вітри Нарешті зміняться А зірка стане нам Тихим спільником Терпеливо очикуватиму Коли втомишся Від своєї полохливості Коли ти нарешті Розквітнеш І я одного ранку Нап’юся до спяніння Запаху Твого дозрілого Волосся
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс