Уже сніжок помалу зходить,
Трава видніє де-не-де,
Та хоч весна вже "повним ходом",
Вона нам радість не несе.
Яка ж весна прекрасна рідна,
На Українській стороні,
У лісі всюди буйно квітнуть,
ПідсніжникОві килимИ.
І проліски блакитноокі,
Видніються з-поміж трави,
Пташки із вирію вернулись,
Для гнізд підшукують сади.
А тут ,все шумно та бурхливо,
Машини, люди, суєта,
І хоч зацвіли апельсини,
Ніхто уваги не зверта.
Уже давно усі привикли,
До мандаринових садів,
І в хаосі не помічають,
Як дивним цвітом сад зацвів.
А я стою, й не неналюбуюсь
На всю чарівність і красу,
А серце рветься на Вкраїну,
Побачити "свою весну".
| 
у Вас 
1
