Вчора вдень
сусід заходить:
- Є проблема,
Владку.
Так і так. Позич
півсотні
чи хоча б
«двадцятку».
Бачу, щось
блідий хлопака,
вид «пом’ятий» має.
Кажу: - Щось у тебе, друже,
настрою немає.
- Звідки
настрій? Глянь на мене!
Ледь не врізав
дуба!
Грошей вмить
усіх позбувся,
ще й тю-тю два
зуби!
- Що ти кажеш?
Певно, гопник?
Може, й банда
ціла?
В білий день!
Ото дожились!
Зовсім
обнагліли!
Що ж ти, дурню,
тут розсівся?
Є ж іще надія!
Йди дзвони! А
може, раптом
зловлять тих
злодіїв!
Той окляк: - Які
злодії?
З глузду з’їхав
чисто!
Я ж тепер лиш
тільки виліз
з крісла у
дантиста …
|