!!! Коли плаче небо, воно сумує За втраченим літом, його теплом. Небо сіріє від холоду й туги За голосами відлітаючих пташок. Іду додому. Промокли ноги. І ти не поруч. Далека дорога Малює водою такі несправжні Чорно-білі сни. Я таких не бачу – лише кольорові, Як запахи квітів й живої весни. Мій дощ… Кожна краплина – Клітина мого тіла. Ти дихаєш тихо. Так тихо, як небо, Похмуре небо восени.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Цей вірш – болюча сповідь про глибоке розчарування в людині, яка виявилася зовсім не тією, за кого себе видавала. Текст побудований як внутрішній монолог, де біль п
у Вас 
0
