!!! Коли плаче небо, воно сумує За втраченим літом, його теплом. Небо сіріє від холоду й туги За голосами відлітаючих пташок. Іду додому. Промокли ноги. І ти не поруч. Далека дорога Малює водою такі несправжні Чорно-білі сни. Я таких не бачу – лише кольорові, Як запахи квітів й живої весни. Мій дощ… Кожна краплина – Клітина мого тіла. Ти дихаєш тихо. Так тихо, як небо, Похмуре небо восени.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
