Надія
Надія Поцілунок осінній останній Я в себе на устах відчуваю, Бо зима в крижаних тет-а-тетах Білим снігом мене зустрічає. Я закрию обличчя руками, Попрощаюсь з осіннім натхненням, Що мене в час важкий надихало На дитячії одкровення. І за осінь поставлю я свічку - Заховаю руками від вітру... Жовтий колір уже не в моді – Світ фарбую у білу палітру. Мої руки морозом сповиті; Я кохаюся зі свічею... Ми зимі протестуєм коханням – В опозиції ми до неї.
Додав: virchi (25.09.2008)
| Автор: © Олександр Бик
Розміщено на сторінці : Бик Олександр , Вірші про осінь
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2549
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ leskiv : Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.
leskiv : Дякую за привітання.
Вас вітаю з Різдвом й НОвим роком,
Хоч у гості зайшли Ви наскоком.
ZhasminVKanoe : Поетеса метка з Кропивницького
Удалася до віршика дітського.
Вийшло трохи зажурно,
Бо воюєм задурно —
Наче п'єса
* Марка Кропивницького!
*
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.