Вже де-не-де опалення включили...
Вже де-не-де опалення включили. В містах радіють (поки що не всі). Дощі мочити землю припинили, Й пожовть засяяла у всій своїй красі. Повітря тепле – це уже минуле. Обабіч стежок осінь золота. Невже так непомітно промайнули За днями дні, мов листопад, літа. Роки, неначе листя, пожовтіли, На землю впали, мов життя сліди. Не вийшло все, як ми того хотіли. Запізно сіяти, зібрати б хоч плоди Своїх минулих вчинків і помилок, Вагань своїх, і сумнівів, й страхів. Згадати сяйво недосяжних зірок, Яких торкнутись в мріях ти хотів. І кожна мить немов передостання – У осені властивість є така. Зростає з падолистом хвилювання, Тремтить рука неначе в жебрака. Та не прошу я в осені хаптури. Мені б її повітря досхочу. Катують знов мої думки-тортури. Я по життю, мов жовтий лист, лечу. Мене вітри то вгору піднімають, То кидають на землю під кущі. Мене то чисті роси умивають, То заливають зливи і дощі. А потім білий сніг усе накриє, Приховуючи жовч мого життя. Вовчихою хурделиця завиє… Це й буде пісня мого каяття.
Додав: inkulinets (03.10.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірші про осінь
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1183 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.