РАЗВЕ НАМ ЗАБЫТЬ?
Разве, дружище, забыть нам с тобою, Как нас солдатская доля свела, Как поднимала ракета нас к бою И в неизвестность слепую вела? Как под "песочкою" кровь закипала, Как рикошетили пули, звеня, Как на зальдевшем крутом перевале Ты меня вытащил из-под огня? Кем бы сегодня с тобой мы не стали, Но не забыть нам, бача, о войне, Где мы с тобой сотни вёрст отмахали И под бронёю и на броне. Нет, никогда не забыть нам, дружище, Как проверял нашу волю спецназ, Как становились сильней мы и чище, Выйдя живыми из пекла не раз.
Додав: sokil1801 (15.12.2013)
| Автор: © В'ячеслав Шинкар
Розміщено на сторінці : Шинкар В'ячеслав
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1817 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.