Не дивись так, хлопчику, на мене!
Не питай, хороший мій, чому
Я не впала на твої рамена
Повідати про свою журбу.
Не дивись так, хлопчику, на мене,
Не дивись і дивом не дивуйсь:
Хоч надворі і пора студена,
Та з тобою швидше б'ється пульс.
Любі Анумики, знову мій браузер зробив ведмежу послугу - замість класичних строф написав прозу Маю дуже кепський інтернет, тому не виходить відредагувати. ВИБАЧТЕ!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
Маю дуже кепський інтернет, тому не виходить відредагувати. ВИБАЧТЕ!
