Новина в Галі є.
Зібрала подруг двох:
- Розкажу вам
про щось. Цікаве для обох.
Один безцінний
кадр сюрприз оце підніс, -
Дарунок раптом
він зробив якраз мені.
Ходила в
ресторан. «Приклеївсь» тип якийсь.
Мене він ніби
знав. Чи бачив десь, колись.
При грошах ніби
хлоп. А звать його Петро.
Весь вечір
пригощав. А щоб йому добро.
Мене ви, каже,
враз із розуму звели.
В коханні клявся
сам. Як п’явка та, прилип.
Кохаю вас і все.
І рай пообіцяв.
Ну, чим тобі не
принц? Чи,може, казка це?
У мене , кажу, є
один малий каприз:
Машину хочу
гарну, з бантом, як сюрприз.
Він трохи зблід,
та врешті каже: - Все одно.
Машина точно
буде зранку під вікном.
В дівчат
квадратні очі: - Це тобі щастить!
Багач якийсь
попавсь. Чи, може, брешеш ти?
Всміхнулась хитро
та. Мовчить собі і все:
- Ну хто би
гадку мав, що все серйозно це?
Увесь будинок в
шоці! От Петрусь дає!
Щелепа впала .
Вір не вір, - машина є!
Продерла очі.
Глип. Стоїть. Та ще й яка!
Аж три! Міліція,
пожежна і швидка!
|