Вулиця мого дитинства... Я для неї вже чужа - Тут немає мені місця, Аж болить-щемить душа!
У хатАх мені знайомих Незнайомий люд живе, Декілька садиб бездомних... Біль торкає за живе.
А колись, ще мама з татом Сильні й молоді були, Будували нову хату - Їм ділянку тут дали.
Нова вулиця, Крилова, Молоді шумлять садки, Недалеко наша школа, Чути потягів гудки.
Дітвора у кожній хаті, Зараз це, як дивина. А роки легкі, крилаті - На порозі вже зима.
Йду по вулиці... Чужа я... Слова нікому сказать. Пам"ять знов мене питає: "Що ти хочеш ще згадать?".
|