Вулиця мого дитинства

Вулиця  мого  дитинства...
Я  для  неї  вже  чужа  -
Тут  немає  мені  місця,
Аж  болить-щемить  душа!

У  хатАх  мені  знайомих
Незнайомий  люд  живе,
Декілька  садиб  бездомних...
Біль  торкає  за  живе.

А  колись,  ще  мама  з  татом
Сильні  й  молоді  були,
Будували  нову  хату  -
Їм  ділянку  тут  дали.

Нова  вулиця,  Крилова,
Молоді  шумлять  садки,
Недалеко  наша  школа,
Чути  потягів  гудки.

Дітвора  у  кожній  хаті,
Зараз  це,  як  дивина.
А  роки  легкі,  крилаті  -
На  порозі  вже  зима.

Йду  по  вулиці...  Чужа  я...
Слова  нікому  сказать.
Пам"ять  знов  мене  питає:
"Що  ти  хочеш  ще  згадать?".