В очах не залишалось сумнівів і болю В серці не знайшли притулку обіцянки Лише душа шукала притулку і волі, Оминаючи пусті холодні ранки. Механічний годинник проб’є 10.07 – Час без вороття і смутку. І дівчина, що йде назовсім Залишить лише маленьку незабудку. Не каючись і не шукаючи слідів Вона закриє тихо двері до квартири І ніби день, і ніби пролетів, А вона рахує «три-чотири». Рахує, ніби перед стартом На забіг чи на дистанцію, Єдине – послуговуватись фартом, Виділяючи почуття і субстанцію. Видихнути повітря і почати жити, Залишивши записку в кармані його куртки, А на столі зів’януть ніжні квіти – Якісь не блакитні, білі незабудки.
дякую за хорошу оцінку змісту і гідне розуміння теми, але я не звикла писати стандартними формами. не тому, що я нестандартна, а тому, що просто не звикла.
дякую, звичайно за хорошу оцінку змісту, а що стосується форми - я не писала і не пишу стандартними формами і, сподіваюся, писати не буду.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
0
