Коли дошкуляють докори сумління,
Від розпачу й туги болить голова,
Тоді набираюсь смирення й терпіння,
Звертаюсь до Бога. Шепочу слова
Молитви, що душу мою заспокоїть,
На рани проллє чудодійний бальзам,
Вгамує терзання, в душі біль загоїть,
Наснаги дасть жити назло ворогам.
Шепочу молитву з надією, щиро,
Мов воду джерельну п"ю з кухля, до дна.
Молитва - це ліки, що зміцнюють віру.
А душу пропащу врятує вона.
Мені теж часто дошкуляють докори сумління, тому дуже по-рідному прочиталися Ваші думки. Дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Кричать у вічі: «Слава Україні», Та, як чорти, в Вальпургієву ніч Танцюють нишком на чужій руїні, Обіцянками скріплюючи клінч… Правдиво сказано...Підтримую.
та
у Вас 
0
