Мої вірші не писані у книгах,
І я не зірка небесна,
Я не кажу при людях римами,
Але я-сон,жива вода.
І ви всі-сон,бо в нашім тілі
Тече красива,чиста кров,
І ми всі-сон,бо ми єдині,
Бо знаєм,що таке любов.
Любов до власної родини,
До Батьківщини й до батьків.
Ми-діти нашої країни,
Ми будем бігти та іти.
А люди кажуть: "Буде краще!"
Іди до "краще",але в кінці
Ти не приходь сюди із плачем,
Ти не приходь, не йди сюди.
Не йди,там краще буде не тобі,
Не накрапай своєю кров'ю,
Бо ти-дитина той землі,
Куди ти йшов сам із собою.
Ми мали б стати кращими у світі,
Ми мали б стати кращими з людей,
Ми- українці, ми всі-діти,
Ми-діти нашої землі!
І що настало нині в світі,
Що коїться там, за вікном!
Що робиться цієї миті,
І це-нажаль,не сон.
Ви хочете йти до країни,
В якій живуть люди,як в тьмі,
І я вас благаю, любіть Україну,
Не йдіть ви туди, не йдіть.
Мені лише 12 років,
Але Україну люблю більш життя,
А мені лише 12 років,
Любіть Батьківщину, як я!
Дорога Катрусенько! Як гарно, що ти почала писати вірші. Пиши, вчися і колись станеш чудовою поетесою. Твої думки доросліші ніж ти сама! Бажаю тобі успіхів. Віршик гарний, патріотичний хоч потербує допомоги. Ставлю тобі 5 !
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
