|
|
В розділі матеріялів: 132
Показано матеріялів: 1-20 |
Сторінки: 1 2 3 ... 6 7 » |
Цей вірш я написала у третьому класі. Мені було 8 років.
|
|
Вмирає день, ковтаючи повітря.
Не дихається, ні. Та ще болить.
Лишитися б іще? Хоча б на мить?
Але не може далі вже горіти.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 30.12.2013
|
|
Знову вечір у нас почався... Знову сутінки. До нестями. І літають фрагменти щастя білокрилими горобцями.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 17.09.2013
|
|
|
Пошарпано стіни
старого будинку,
а час собі стрімко
летить, безупинно.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 15.07.2013
|
|
|
Шмаття темно-синіх хмар
рветься, лізе в душу. Осінь -
серед літа... І зима
поряд зовсім.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 12.07.2013
|
|
|
Слова, слова... У їхніх закутках
позапікалась кров. Червоне "так"
і болю, й щастю мовлено давно,
але звучить і досі. Знов і знов.
|
|
Душу ніяк не покине відбиток війни.
Вицвіла кров. А блакить понад нею аж зблідла.
Може, могло б не лишитися прикрого сліду.
Може, його теплий дощ би на радість нам змив.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 04.07.2013
|
|
|
На звороті молодого літа
смерть принишкла під сухими вітами,
сльози причаїлися у хащах.
Там радіти? Мучитись хіба що...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 25.06.2013
|
|
Сонне щастя поринуло в сонячні ночі, у багряні озера та ріки. В небуття із кривавим відтінком. Довіку? Чи ж його тепер знати нам тільки заочно?
| сторінка: Щастя - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 19.06.2013
|
|
|
Засинаєш? Виймає пам'ять
із серця свої ножі, голки, шпильки,
готова їх туди повернути
певної миті.
Вона – настирлива пані,
у неї засобів для катування стільки,
як молекул у літрі отрути.
Вистачить на всі години, ще не прожиті.
| сторінка: Верлібр
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 17.06.2013
|
|
|
Хіба день не буває часто?
А чи ніч? А у душах? Дещо
каже хтось... А, життя смугасте!
Філософія часом бреше...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 16.06.2013
|
|
|
Зупинились швидкі хвилини,
сонце згасло, немов сірник,
літо сповнилось сивих криг,
як наш човен у штормі гинув.
|
|
Та збагнула вже надто багато.
Не кажи зайвих слів, не кажи.
Ріжуть, ріжуть... Неначе ножі.
І приходять не з тим, щоб зникати.
|
|
Відчинено вікна. Теплу – шлях зелений.
І додано вже позитиву у теми.
Думок конференції й вальси емоцій –
під тихим-п'янким недопаленим сонцем.
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 03.06.2013
|
|
|
Пускати пустку на поріг
нам, певно, друже, не звикати.
В обличчі неживого ката
приходить...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 22.05.2013
|
|
|
Торкнувся вітер струн зелених.
Заграла музика. Легка,
неначе вічності рука.
До трав схиляються дерева...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 14.05.2013
|
|
|
Як дивно, коли мрії – вже гербарій
у книзі величезній та важкій.
Засохлі пелюстки тоді у ній –
то не краса колись живих конвалій.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 26.04.2013
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
