В розділі матеріялів: 132 Показано матеріялів: 1-20
Сторінки: 1 2 3 ... 6 7 »
Цей вірш я написала у третьому класі. Мені було 8 років.
Вмирає день, ковтаючи повітря. Не дихається, ні. Та ще болить. Лишитися б іще? Хоча б на мить? Але не може далі вже горіти.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 30.12.2013
Знову вечір у нас почався...
Знову сутінки. До нестями.
І літають фрагменти щастя
білокрилими горобцями.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 17.09.2013
Пошарпано стіни старого будинку, а час собі стрімко летить, безупинно.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 15.07.2013
Шмаття темно-синіх хмар рветься, лізе в душу. Осінь - серед літа... І зима поряд зовсім.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 12.07.2013
Слова, слова... У їхніх закутках позапікалась кров. Червоне "так" і болю, й щастю мовлено давно, але звучить і досі. Знов і знов.
Душу ніяк не покине відбиток війни. Вицвіла кров. А блакить понад нею аж зблідла. Може, могло б не лишитися прикрого сліду. Може, його теплий дощ би на радість нам змив.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 04.07.2013
На звороті молодого літа смерть принишкла під сухими вітами, сльози причаїлися у хащах. Там радіти? Мучитись хіба що...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 25.06.2013
Сонне щастя поринуло в сонячні ночі,
у багряні озера та ріки.
В небуття із кривавим відтінком. Довіку?
Чи ж його тепер знати нам тільки заочно?
сторінка: Щастя - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 19.06.2013
Засинаєш? Виймає пам'ять із серця свої ножі, голки, шпильки, готова їх туди повернути певної миті. Вона – настирлива пані, у неї засобів для катування стільки, як молекул у літрі отрути. Вистачить на всі години, ще не прожиті.
сторінка: Верлібр
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 17.06.2013
Хіба день не буває часто? А чи ніч? А у душах? Дещо каже хтось... А, життя смугасте! Філософія часом бреше...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 16.06.2013
Зупинились швидкі хвилини, сонце згасло, немов сірник, літо сповнилось сивих криг, як наш човен у штормі гинув.
Та збагнула вже надто багато. Не кажи зайвих слів, не кажи. Ріжуть, ріжуть... Неначе ножі. І приходять не з тим, щоб зникати.
Відчинено вікна. Теплу – шлях зелений. І додано вже позитиву у теми. Думок конференції й вальси емоцій – під тихим-п'янким недопаленим сонцем.
сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 03.06.2013
Пускати пустку на поріг нам, певно, друже, не звикати. В обличчі неживого ката приходить...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 22.05.2013
Торкнувся вітер струн зелених. Заграла музика. Легка, неначе вічності рука. До трав схиляються дерева...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 14.05.2013
Як дивно, коли мрії – вже гербарій у книзі величезній та важкій. Засохлі пелюстки тоді у ній – то не краса колись живих конвалій.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 26.04.2013
"ТОП++ "
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...