|
|
В розділі матеріялів: 132
Показано матеріялів: 41-60 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 7 » |
|
Коханий голос... Як благословення.
Мов срібний дощ під час посухи злої,
коли душа аж стогне за водою...
Веде з розлуки та зневіри прерій...
|
|
Доплакує осінь. Уже їй лишилось недовго
кропити слізьми листопадові села й міста...
Для неї одна тільки є у цім світі дорога,
незмінна, холодна, коротка і дуже проста.
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 19.11.2012
|
|
|
Усе холодніше... І нагло біліє
попереду, в хащах густих.
Спів літа затих.
Летять восени в зиму мрії...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 07.10.2012
|
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 05.10.2012
|
|
|
Від вечора невпинний часоплин
малює ніч, немовби аквареллю.
Як темнокосу звабницю годин,
що пасмами своїми соболиними
вкриває в тиші снів міські оселі...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 30.09.2012
|
|
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 28.09.2012
|
|
|
Недовічний... Потоплений літа талан.
У останніх ковтках ще живого тепла,
в не пожовклому поки що зіллі -
його залишки, бідні, невільні...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 28.09.2012
|
|
|
Індиго-зачин тихого світанку
у вічі зазирає несміливо...
Пророчить шлях, немов яка циганка.
Іще одне буденне, звичне диво.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 17.08.2012
|
|
|
На схилі віку літо пишнокосе
недогорілим полум'ям живе,
літає листям, звільненим з дерев,
коли вже близько невблаганна осінь.
|
|
Зграя краплин дощової води
вільним падінням - у місто. Безкрило.
Стукотом, схлипами вікна умила.
Площі, алеї, дороги, мости...
|
|
Зриваєш, немов черешні,
моїх сновидінь години.
В руках твоїх, нетамтешня,
шукаю чогось невпинно. ...
|
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 07.08.2012
|
|
|
Про що твоя поема у цю мить,
коли моя без тебе - про осінню
негоду серед літа знов сурмить?
|
|
Сяє місяць - око ночі
над висотками міськими...
Крає, мучить душу злочин -
надто аж правдиві рими...
|
|
Ніч, що сплелася зі світла і тьми,
носить під серцем замріяний ранок,
ще не промовлений, сам ще німий...
Рано ще, зовсім ще рано...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 31.07.2012
|
|
|
Немає чого розряджати насичені вольтами,
натягнуті нерви над сірим байдужості звалищем.
Най тисне напруга, якої ми, може, не знали ще,
щоб сяйвом-життям напивались достоту ми.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 30.07.2012
|
|
|
Уламки світу тануть у вогні
під ноти похоронні нависні...
А літо розплескалося життям,
цвіте духмяним квіттям тут і там...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 27.07.2012
|
|
|
Обняла вечірня прохолода,
сумнувато заспівало листя...
Гайвороння втнуло голосисто
свій прощальний крик до дня відходу...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 14.07.2012
|
|
|
Травневий ранок завмирав...
У нетрях серця. Мов зомлілий...
Душа рвалась щосили з тіла...
До тебе. І, немов пара,
з води, скіпілої від болю,
злітали почуття на волю...
Свою. Інакшу не хотіли. ...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 24.05.2012
|
|
|
Ще не змовкли птахи,
ще не щезла блакить
над ледь-ледь охолодженим містом.
Але вже небосхил
червоніє-горить,
надає драматичного змісту...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 16.05.2012
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
