ТРАВНЕВИЙ ВЕЧІР
Ще не змовкли птахи, ще не щезла блакить над ледь-ледь охолодженим містом. Але вже небосхил червоніє-горить, надає драматичного змісту... Зникло сонце з очей. Прогнозують дощі... Та і грім ще, мабуть, проголосить, що існує десь щем... Чи додолу зі щік упадуть недоплакані роси? Травень. Вечір. Весна... Як щебече! Тремтить... І, можливо, залишиться в серці. Завтра - знову вона просякне кожну мить... І життям у печалі озветься.
Додав: Abigel (16.05.2012)
| Автор: © Марія Берберфіш
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 19
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА