ТРАВНЕВИЙ ВЕЧІР
Ще не змовкли птахи, ще не щезла блакить над ледь-ледь охолодженим містом. Але вже небосхил червоніє-горить, надає драматичного змісту... Зникло сонце з очей. Прогнозують дощі... Та і грім ще, мабуть, проголосить, що існує десь щем... Чи додолу зі щік упадуть недоплакані роси? Травень. Вечір. Весна... Як щебече! Тремтить... І, можливо, залишиться в серці. Завтра - знову вона просякне кожну мить... І життям у печалі озветься.
Додав: Abigel (16.05.2012)
| Автор: © Марія Берберфіш
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 19
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА