КОХАНИЙ ГОЛОС
Коханий голос... Як благословення. Мов срібний дощ під час посухи злої, коли душа аж стогне за водою... Веде з розлуки та зневіри прерій... Йому не личить металевий холод образи чи байдужості, чи зради. Ласкавий, теплий - як почути рада б! Ось зараз. У цю мить. І знову, знову... Коханий голос... Прилітай же птахом, змахни крильми з моєї ночі осінь! Приспімо її ніжним двоголоссям, нехай не нею, а весною пахне.
Додав: Abigel (20.11.2012)
| Автор: © Марія Берберфіш
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 24
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА