Від вечора невпинний часоплин малює ніч, немовби аквареллю. Як темнокосу звабницю годин, що пасмами своїми соболиними вкриває в тиші снів міські оселі...
Чорнява зазирає у вікно, торкаючись його шовково-ніжно. І ластиться до світу знов і знов, немов пухнаста вогнеока кішка...
А мрії й сни химерно посплітались у надрах душ, в обіймах ночі десь. Але годин до ранку завше мало. Чи зіштовхне реальність із небес? Який таки попереду світанок? Блакитний чи похмурний, сірий весь?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
...гарно...)
