Від вечора невпинний часоплин малює ніч, немовби аквареллю. Як темнокосу звабницю годин, що пасмами своїми соболиними вкриває в тиші снів міські оселі...
Чорнява зазирає у вікно, торкаючись його шовково-ніжно. І ластиться до світу знов і знов, немов пухнаста вогнеока кішка...
А мрії й сни химерно посплітались у надрах душ, в обіймах ночі десь. Але годин до ранку завше мало. Чи зіштовхне реальність із небес? Який таки попереду світанок? Блакитний чи похмурний, сірий весь?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
1
...гарно...)
