Хіба день не буває часто? А чи ніч? А у душах? Дещо каже хтось... А, життя смугасте! Філософія часом бреше.
Чи воно є хамелеоном? Чи тканиною у горішок, синій, чорний, а ще – червоний?.. А ось тло, певно, білосніжне.
Хто в обіймах скитальця-світу не чекав на безхмар'я, власне? А в пітьму яку безпросвітну чи хоч хтось не боявся впасти? Хто не вірив у ці фантоми, не вбачаючи чар блакиті там, де поряд, водночас – чорне? І буває це здавна в світі... Та чи день не буває часто? А життя ж – білий шовк прекрасний, на якому... І біль, і щастя...
Життя дійсно біле...то ситуаціїї життєві йобу придають забарвлень. Ну що ж, а коли воно не біле,то будем сподіватись,що хоча сіре, а не чорне. (жартую) Вірш гарний, філософський.Сподобався
"Хто в обіймах скитальця-світу не чекав на безхмар'я, власне? А в пітьму яку безпросвітну чи хоч хтось не боявся впасти?" Філософське питання. Сподобалось!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
1
Забираю його у закладки. Дуже сподобався 