Дививсь очима ніби пригортав, Благав словами ніжно й відчайно: «Таких як Ви в житті не зустрічав.» Вона лиш посміхнулась: «Я звичайна!» Любові маю силу неземну, Та на мирське уже не розміняюсь. Душа проснулась із важкого сну, Я не живу, з життям лиш розминаюсь. Пройду повз нього, тихо помолюсь, Подякую за все, що колись мала. З криниці вічності водиченьки нап’юсь, І знов подякую, що піднялась, не впала…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
