Дививсь очима ніби пригортав, Благав словами ніжно й відчайно: «Таких як Ви в житті не зустрічав.» Вона лиш посміхнулась: «Я звичайна!» Любові маю силу неземну, Та на мирське уже не розміняюсь. Душа проснулась із важкого сну, Я не живу, з життям лиш розминаюсь. Пройду повз нього, тихо помолюсь, Подякую за все, що колись мала. З криниці вічності водиченьки нап’юсь, І знов подякую, що піднялась, не впала…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
