Світи мої, в безгОмоні світи,
Заплачуть, гулом ночі Хіросіми,
Чорнобиль плаче. Світе мій, прости,
Що помилився забувалий хімік.
Ну що сказать, одне лише: Прости.
Уже не з мужнім і здоровим станом.
Мої світи, згорьовані світи,
Говорять лиш заплаканим Бесланом.
Не можу розказати щось тобі,
О, світе мій, у горі ми з тобою.
Говорить друг вже мовою німою.
Бо він, на жаль, захлинувся в крові.
|