Не тривож мою душу, трембіто.
Не потрібно журливих пісень,
Бо позаду заплакане літо
І воєнний прокинувся день.
Не стискай моє серце від болю,
Бо за вбитими так і пече.
В них по-іншому склалася доля,
Відлітають у небо ключем.
Ти не бийся лякливо, трембіто,
Наче в клітці зачинений птах.
Загубилася пісня, ще літом
На широких донбаських степах.
|