З досвідченим старим котом Зустрілось якось кошенятко, Що гналось за своїм хвостом, Ніби за мамою дитятко. Воно то падало, то вмить Зривалося і далі мчалось. Старалося хвоста вловить, Але йому це не вдавалось. – Скажи мені, малий артист, Нащо тобі по колу гнаться? – Мені сказали, що мій хвіст, То є моє найбільше щастя. Тому і хочу я зловить, Щоб щастя завжди поруч мати. Всміхнувся старий кіт на мить І молодому став казати: – Коли я був таким як ти, Хочу тобі, малюк, признаться, Мені казали, що хвости, То є в житті вершина щастя. І я ловить його почав: Не пив, не їв, весь час крутився. Безсило падав, знов вставав, Аж поки врешті не рішився Просто піти, як і ходив, Піднявши голову до неба. Я відкриття тоді зробив, У той момент, малий, для себе: Щодня відтоді знов і знов Став помічати за собою: В який би бік я не пішов – Мій хвіст завжди ішов за мною.
Вірш сподобався, але аритмія є. Наприклад:Ніби за мамою дитятко.... Тут навіть саме проситься: НЕМОВ. Або ось ця стрічка:Всміхнувся старий кіт на мить ... Читається: стАрий. Але якщо ви переставите слова, все буде чітко. Наприклад: Всміхнувся кіт старий на мить. Мої побажання Вам: читайте написані вірші вголос. Тільки так чуються помилки. Дякую!
Гарна байка! Пані Коробова правду сказала. Пане Василе, Ви опублікували вже 8 творів, а коментар лише один. Ви що читаєте лише свої вірші?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
