Бачу
Бачу буття за віконцем -
Серце лежить на столі.
Стало воно одиночне -
Згине навіки у млі.
Сльози засліплюють очі,
Горе приходить моє.
Місяць блукає у ночі,
Сонце на небі сумне.
Ніжність залишилась вітром,
Плакала скрипки душа.
Біль відчувалася криком,
Цими рядками вірша…
Додав: lirik1205 (24.05.2015)
| Автор: © Микола
Розміщено на сторінці : Брага Микола
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2329 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.