Схилився дубок до берези у лузі. Їм вітер гіллям вибивав дивний марш. Всерівно ні кроку, не зрушать, ці друзі. Вбиває не ревність, все вбиває лиш фальш.
Тема гарна, а техніка шкутильгає. Сируватий трохи ще вірш. "Серце повниться моє відчаєм." мабуть, краще написати тихим відчаєм. "Називались недавно ще милими З парасальками від образ." мабуть, тут одруківка - парасольками, але тут інший поворот долі. Якщо недавно називались милими, то що сталося зараз, а - Зараз нидієм від образ. Ну і закінчення бачу таким: Поскандалив, дверима грюкнувши, Мертвий протяг, холодна тінь. Ти ревнуєш... Ідеш і не глянувши... Я не та... інша я... зрозумій!...
Дякую пані Катерино, за детальний опис недоліків. А щодо рядків "Називались недавно ще милими З парасальками від образ", то в цьому випадку я розумію це так: на початку відносин, коли ревність, ще не проявлялась, саме кохання і було цією парасолькою від образ, проте, підозри дали тріщину, і дозволили породитися слухам зруйнувавши її. Тож спасибі, постараюсь виправити і зробити вірш кращим.
Гарний твір, добре викладені почуття, але трохи сируватий.Прислухайтесь до порад пані Катерини, вони мають сенс.Хочеться Ваші твори бачити досконалими, Ви ж дуже талановита, тільки не лінуйтеся.Щиро Вам.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
