Вечірній сеанс, йде
життєве кіно у "три де",
Паруюча чашка
гіркого, як ніч, кавування.
Наситивши розум
попкормом назрілих ідей,
Розписано плани
на завтра у телепрограмі.
Гарячі події,
навязані титри з "ті ві",
Грозиться війною
квадратний щовечора пластик.
Курс душ розгубили
у шмотках, у банках, в баблі
І в ноги зронили
непотребом ніжності -ластик.
Поглинула темінь -
незнаності вічна безодня,
Що й цукор не зможе
розбавити той детектив.
Життя перегрузка,
не вернеться більше "сьогодні"
Ігристим шампаном
в бокалі нових перспектив.
Отож засинаю
із вірою - горе минеться,
Спитаю вже скоро
близьких і далеких людей
До болю знайоме:
"ну як по-новому живеться?"
У відповідь гучно
почую галантне: "окей".
| 
у Вас 
0
