КіломЕтри розлук відчуваєш найбільше уранці На монетках дощу і на скельцях сумних вітражів, На прозорих хмаркАх білих-білих пушинок акацій
І у темних зенітах
промерзлої болем душі.
КіломЕтри розлук
пробирають сердечні клітини
Геть заповнивши жалем,
судини до повних країв
Тільки й гріють теплом,
мов ікони, маленькі світлини
Під солодкі зітхання
й плачІ молодих солов'їв.
КіломЕтри розлук
розтинають чекань узбережжя,
Мов єднаюча хвиля
позолочених снів береги,
І як любиш отак ,
і як любиш його до безмежжя,
То щодень підсвідомо,
мов метелик до нього лети.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за