Як відвічний селянин я cівач сезонний,
Перший промінь весняний – резонанс стодзвонний:
З теплих рук зерно мале в захистку лягає,
І з щоденного дбання плід рясний зростає…
А як осінь зашумить під листком багряним,
Щось так душу вередить покликом вогняним:
І тягнуться до пера руки мозолясті,
Час вже сіяти слова, з яких вродить щастя.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
