Зайшов до кума в гості кум. І каже: - Вір, не вір. Такого, знаєш, я утнув. На себе злий, як звір. Знайомий дядько попросив. Мій поруч з ним гараж. Нову канапу нести вдвох. На шостий поверх аж. Поставив, звісно, могорич. Розпили тут же враз. Чекали поки меблі ті, - вже й вечір майже згас. Не знаю, що й до чого, як. Такий я хлоп дурний. І сміх, і гріх. Туди – сюди. Три рази «перли» ми! - Чого ж три рази несли ви? Чому це сміх до сліз? Бо перший раз не той був дім, а інший раз – під’їзд…
Буває й таке! :) Якщо дозволите маленьку пропозицію: замість - /вже й вечір догоряв/ - /вже й вечір майже згас/ - для точнішої рими. Звичайно, на Ваш розсуд... Моє шаннування Дякую за красний гумор
Дякую за настрій, пане Вікторе! Ми сміялися удвох з дружиною!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
:) 
