Сб, 23.11.2024, 18:59
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Шевченко Тамари [56]
Василенко Любомир [35]
Опацький Михайло [36]
Луцкова Світлана [35]
Лях Руслан [24]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Італії категорії та розділи української поезії, українська проза Луцкова Світлана
 

Тікати можна повільно, як осінь...

Тікати можна повільно, як осінь,
як птах на околиці співу, як гливи із лісу,
але здогонить тебе усе той же сніг,
і щоразу він буде іншим
Іван Андрусяк (зі збірки «Отруєння голосом»)
Витікають із хмар перестояні сині меди.
Утікають з-під ніг перетоптані звичні твердині.
Самосуд ще триває, та я не вернуся туди.
Самоосуд звершивсь – самоту обираю віднині.

 Закінчились думки. Тра’ купити іще цигарок.
Цілий дім заснували слідами розбещені лярви.
Нині з моди виходить банальний терновий вінок.
Нині входять у моду пишноти, амброзії, лаври.

Ви-тікатиму тихо, як Ви. Час іде: тік-не-так.
Перший сніг (і останній), в цілому, погоди не робить.
Просто в груди, як титул, всмоктався роздвоєний знак,
Наче знак розділовий, що впевнено речення дробить.

Затаврована ним, яко смертниця в довгім плащі,
Не співатиму більше. Від рота слова оддираю.
На околицях співу все’дно: хоч співай, хоч кричи.
На око-лицях лиць у Всевидяче Око впадаю,-

Не в дитинство, не в сон, не у ноги, як падають ниц.
Біла магма сльози поглина і сьогодні, і вчора.
Тінь тернової гілки – на чистому аркуші шкіц.
Я черниця його. Я сама одягнулась у чорне.

Залишилось бажання: знайти ще чиїсь голоси,
Засотатись між них, закрутитись у лялечку-кокон,
Бо майбутній метелик не зна про набридливий сніг,
Що здогонить тебе як не з того, то з іншого боку,

Зариштує повітря... Й стріпнешся ні в сих і ні в тих:
Шлях попереду довгий, а ти вже смертельно втомився.
Передчасне знання диким холодом вдарить під дих:
Передчасне успіння – це сніг, що не йде, а спинився.
2003

Додав: octava (09.04.2009)
 
Розміщено на сторінці: Луцкова Світлана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2168 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
1 Mira • 09:43, 10.04.2009 [Лінк на твір]
Мены теж подобаэться слово "магма". Якось зачаровуэ.
Дуже гарно. respect
avatar
2 Sofi • 18:26, 10.04.2009 [Лінк на твір]
Сильний вірш!
Я потім коментар ще один напишу, коли вчитаюсь добре.... Можна?
avatar
3 Did • 21:08, 17.04.2009 [Лінк на твір]
Скільки печалі, ні одного світлого промінчика надії в словах. Аж боязко читати було. Це я про зміст вірша у якому все на своєму місці.
avatar
4 octava • 01:03, 19.04.2009 [Лінк на твір]
Дякую за цей коментар. Трохи прикро, що вірш засмутив Вас не весняним настроєм, бо узагалі я - не хмарна людина. Просто, як на мене, поезія має ті ж само засади, що і шлюб: і в радості, і в горі... (те, чи дотримуємось ми їх і чи щастить нам - то вже інша тема). Радіючи, обираєш одні пісні, сумуючи - інші; звертаючись до однодумців - одні інтонації, до ворогів - інші. Взагалі цей вірш - одна з поетичних рецензій до збірки Івана Андрусяка "Отруєння голосом". Погоджуюся з Вами, що він сприймається важко поза контекстом, оскільки не зрозуміло, про що йде мова: про особистий вибір, про долю країни, про втрачені можливості... Втім, поезія тим і цікава, що кожен бачить у ній відображення подій по-своєму.
avatar
5 Did • 21:12, 19.04.2009 [Лінк на твір]
Побачив ваші намагання говорити вишуканою мовою. Це вам вдалося. Отже ви вже цікаві цим. Комусь . Хочу вірити, що ви маєте свого слухача, хоч вірш, повторюю, сприймається важко на слух, нелегкий для читання. Андрусяк, Андрухович... Сосюра, Малишко... Кучерук, Луцкова... Надіюся, що ви правильно зрозуміли мене і не будете схожі на когось. Не ображайтеся лише, адже ваша поезія чудова. але вона ніби тінь чужа, а не власна. Порозуміємось?
avatar
6 Sofi • 17:48, 02.07.2009 [Лінк на твір]
Вчиталась, ніби, а слів нема, щоб написати........ нема чого додати там, де зайві будь-які слова..........
Як добре, що можу Тебе читати!
avatar
0
7 spydut • 06:37, 21.08.2021 [Лінк на твір]
усе згадаємо бо все минає


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz