Чи сумно вам в цей пізній листопад,
Що так надривно б'ється в підвіконня?
Де ночі чорний-чорний шоколад,
В опалих гусне листяних долонях.
Де, геть промоклі, тіні ліхтарів,
Пускають промінь світла в оборону.
Вам солодко чи терпко? В цій порі
Солодких ноток чаю з кардамону.
Чи ваша теж, мов горлиця, душа
Чекає зір на персах ночі вперто?
Листопаде! О, осене, як жаль,
Що зорі не впадуть заради смертних.
|