ЦЕЙ ТЕПЛИЙ СЕРПЕНЬ В ГОМОНІ ДОЩІВ...
Цей теплий серпень в гомоні дощів,
Як щастя мить - коротка й невідчутна,
Яскраво-ніжним соняхом горів
На грані між минулим і майбутнім.
Між до і після, в радість небесам
Пянив обох, манив медовим Спасом.
Й так прикро, що тебе тоді мадам
Присвоїла у мене так невчасно.
Без намірів поганих , скажуть - збіг,
Що відчаєм розбив блакитне небо,
Планету Землю вибивши з-під ніг,
Як в ньому гостра виникла потреба.
З собою наодинці ця, в стократ,
Потреба, навіть більша, аніж - жити,
Далекий мій, узятий напрокат,
Ну, як тебе так взяти й розлюбити?
Можливо, хтось у власному житті
Таку аферу зміг і провернути,
Закресливши минуле, а я - ні,
Не владна просто так його забути
В цей серпень, що аж стелиться до ніг,
Останнім шлейфом літнього левкою.
Якби ж він зміг, якби же тільки зміг-
Ніколи не знайомив би з тобою.
Додав: Лілія (07.09.2017)
| Автор: © ЛІЛІЯ
Розміщено на сторінці : Лілія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1223 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя