Як боляче тривожить душу дощ,
Видіннями хисткими за кордону!
У них: смачний-смачний матусин борщ,-
Аж аромат летить до Лісабону,-
І гордо там розквітнувший ірис,
В осліплі загляда віконі брами,
А парашут кульбабки, що завис,
Здається, що летить... летить за нами...
Ах... гул дощу із тисячі намист
Збудив мій спогад, наче материнку,
Я - втомлений робочий, не турист,
Дивлюсь на жовту сонця мандаринку.
| 
у Вас 
0
