Картає мати знову горобця:
- Коли ж мудріш голівка буде ця?
Не слухай інших. Думай більше сам.
В житті важливіш розум, не краса.
Малий зітхнув: - Я, мамо, як усі.
Цвірінькнеш щось, - сміяться горобці.
Кивають інші, я киваю теж.
Мовчи! Занадто мудрий ти авжеж.
Нехай вже краще думає сова.
У неї значно більша голова.
Щодня брехня з екранів, лють і бруд.
Тупіє і стає байдужим люд.
Я про те ж... Кому це вигідно, щоб так щодня з екрана лилися бруд і брехня. Тільки аварії, там підрізали, там убили невже по всій Україні нема гарних вістей, щоб добро селилося в серці, то й люди стануть добрішими. Добру тему підняли Ви п. Вікторе.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
