Хай буде осінь й виміряну вись
Торкають гострі піки гілля клена.
І павутиння бабине кудись
Жене блакитна осені арена.
Хай жовтня рань міняють світлі дні
Без бірюзи небесно- дощової.
Та манять зір запалені вогні
І листя міні кинуті сувої.
Най буде сонця й холоду двобій,
Хай спокушає штучна позолота.
Та, попри все, у днях отих зумій
Відчути шелест осені скорботний...
|