1.Я падаю навколішки із болем, Немовби птаха з зламаним крилом, Що б’ється з небом за шматочок волі, Яке їй клітку зорями звело. Приспів. Стою навколішки, схрестивши руки. Молитися? – та ні, не в тім біда. До серця пригорнула птаху в муках – стоїть в тінях роздвоєна душа. До серця пригорнула птаху в муках – стоїть в тінях роздвоєна душа. 2.куди іти, як перебиті ноги, Ц птахи зламане крило? За тінню розплескалися дороги, В яких усе життя плило. Тепер слабка навіки, я змирилась. А птаха б’ється – виклика лиш жаль. Мені б твоєї сили, щоб умилась. О, птахо, вся моя печаль. Мені б твоєї сили, щоб умилась. О, птахо, вся моя печаль. Приспів. Стою навколішки, схрестивши руки. Молитися? – та ні, не в тім біда. До серця пригорнула птаху в муках – стоїть в тінях роздвоєна душа. До серця пригорнула птаху в муках – стоїть в тінях роздвоєна душа.
і ніхто не хоче оцінити , а досить цікаво виражено
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
