Зустріч
Двори
весною цвітом
пишні , густа ховає їх листва,
я до кринички біля вишні,
вгамую спрагу із відра.
В відрі старому і в криниці,
в прозорім холоді води,
трудами вітру ,бджіл та птиці,
пливуть пелюстки, дар весни.
Білі пелюстки ніби сукня,
в якій ти стала на рушник,
тоді вітри подули
з грудня,
і цвіт природи ніби зник.
Чи невгамовна моя спрага,
чи долі виклик - знову ти,
запал юначий і наснага,
мій перший дотик до краси.
Ти і в самотності
красива,
хоча несеш життя тягар,
сама виховуєш ти сина,
і він для тебе божий дар.
Вино червоне й запах кави,
чудовий ранок із вікна,
за довгу ніч ми все згадали,
покірна , ніжна ти моя.
І кожен крок нестерпні муки,
мій шлях весною - гіркий мед.
Я знову йду у цвіт розлуки,
лежить в
кишені мій білет
Другие материалы по теме
| 
у Вас 
0
