Вірш "Старі фото" - перший твір автора, який розміщений на інтерактивному модулі до сайту "Анумо знову вршувать!"
За цією ланкою - фотоальбом автора.
Перейти до поезії Олексія Тичко можете за цим лінком
Якщо бажаєте обговорити твори атора, йдіть за цим лінком
CТАРІ ФОТО
Захватить сум мене в полон і я порину,
в свої емоції на піках висоти.
І пошукаю серед фото в товщі пилу,
я іскру правди що так рветься із пітьми.
Нехай із часом пожовтіли релітети,
і поламалися кути й діагональ.
Побачу лиця із минулого портрети,
тоді відчую я то гордість то печаль.
Стоять в одежах не сучасного покрою,
їх інтер єр лише доповнює ті дні,
чаша терпіння уже повна із горою,
і на всіх фото через те вони й сумні.
Заходять в сни щоб розмовляти тихо з нами,
тепер їм легко вони вільні ніби птах.
Літають душі попрощавшись із тілами,
і серед ночі залітають під мій дах.
Розкажуть те про що тоді вони мовчали,
тепер все можна я дорослий як вони,
ще зазвучать у їхню честь колись литаври,
і посвітліє колір фарби у журби.
07.10.2006.
Інші цікаві матеріяли:
| 
та
у Вас 
0
) 
