Осінь

Днесь цвіте осінь до вогня подібна
Гойдає сумні пожовклі ікони
Сльози у сонці - знову бо не вситгла
Уратовати літа сміх від втоми

Днесь цвіте осінь о вікна опершись
Дума про останню гарячу любов
Вірить у повторність хоч знає що перший
Нині раз холодну проливає кров

Серед голосінь самітна привселюдно
Вся у акорді цікавого зору
Сховавши свої очі за повік сонну кору
Проходить біля - так просто і так трудно

І заблудила, заснула, невидно
Одна на світі посереді мільйонів
Тепер лиш зрозуміти залишилось мирно
Взяти найбільше з найменших симптомів

Скрізь цвіте осінь, танцює вогонь
Листки спливають з дерева як сльози
Все на колінах, у пальцях вже сон
Не бачу себе, не знаю, не можу ...

Сором втікати, лишитись сором
Мрії при весні, у осені тіло
Проклинать, кохати - уже все одно
Тепер щоб воскреснуть - вмерти треба сміло