...
Осінь
Днесь цвіте осінь до вогня подібна Гойдає сумні пожовклі ікони Сльози у сонці - знову бо не вситгла Уратовати літа сміх від втоми
Днесь цвіте осінь о вікна опершись Дума про останню гарячу любов Вірить у повторність хоч знає що перший Нині раз холодну проливає кров
Серед голосінь самітна привселюдно Вся у акорді цікавого зору Сховавши свої очі за повік сонну кору Проходить біля - так просто і так трудно
І заблудила, заснула, невидно Одна на світі посереді мільйонів Тепер лиш зрозуміти залишилось мирно Взяти найбільше з найменших симптомів
Скрізь цвіте осінь, танцює вогонь Листки спливають з дерева як сльози Все на колінах, у пальцях вже сон Не бачу себе, не знаю, не можу ...
Сором втікати, лишитись сором Мрії при весні, у осені тіло Проклинать, кохати - уже все одно Тепер щоб воскреснуть - вмерти треба сміло
1989 П Онишканич
...
|