Мати знову все

Мати знову все

Замало повітря, затіснії груди
У незрозумінні мозок наш пливе
Де цей берег щастя - що, говорять люди
На нашій планеті нібито і є

Нібито і радість - це також буває
Як весняне сонце торкає роси
Повіри - для мене кращого немає
Від очей блакитних ранньої весни

Кращого немає від травневих квітів
Від шуму потоків й дівочих пісень
У такому місці тільки б жити й жити
І разом із ними виспівати все

І тому втікаю з мого хмарочосу
З шостого поверху з поглядом на центр
Все лишити за собою як фальшиві гроші
Все покинуть й на хвилину мати знову все.

П Онишканич, 1994.09.09

...