... Мати знову все Замало повітря, затіснії груди У незрозумінні мозок наш пливе Де цей берег щастя - що, говорять люди На нашій планеті нібито і є Нібито і радість - це також буває Як весняне сонце торкає роси Повіри - для мене кращого немає Від очей блакитних ранньої весни Кращого немає від травневих квітів Від шуму потоків й дівочих пісень У такому місці тільки б жити й жити І разом із ними виспівати все І тому втікаю з мого хмарочосу З шостого поверху з поглядом на центр Все лишити за собою як фальшиві гроші Все покинуть й на хвилину мати знову все. П Онишканич, 1994.09.09 ...
|