Лиш початок у очах

Лиш початок у очах

В поцілунках розквітаються надії
В подарунках передаємо любов
На весну ми посія"ли наші мрії
І у осені чекаємо ми знов

І уміло поскладавши свої руки
Бога просим щоб плоди він нам подав
Скільки ж поту є потрібно і науки
Щоб надії замінилися в життя

Скільки праці і тверезості в стратегіях
Прагматичних передуманих подій
Є потрібно щоб душева ця елегія
Могла мати своє місце на землі

А здавалось все оперте на любові
На моргаючих, мінливих почуттях
А здавалось до життя стачають брові
Так здавалось... лиш початок у очах.

1996.01.02 П Онишканич

...