Це, чого вже ...не забути

Це, чого вже ...не забути

Літній сон у нас зявився
І почалися привіти
Урочистий подарунок
Незавершена розмова
І великеє бажання
Замасковане у квітах
Ось і все - і на цім світі
Не існує вже нічого

Білий день а там при ньому
Дві особи за думка'ми
Зачаровані долоні
Несхопимая етюда
І безмежнеє кохання
За широкими вікнами
І високії пориви
Що потрапились у людях

Й перейшли, а на їх місци
Залишилась необнятість
Безконечнії простори
Замінилися у звуки
Це був день, а біля нього
Ми зустрілись у кімнаті,
Хто ж бо нині памятає
Це - чого вже ...не забути

2001.01.08 Онишканич

...