Сполохані птахи летіли На зиму у теплі краї Я з ними летіти б хотіла Та зламані крила мої. Я хочу до неба дістати, А руки короткі, на жаль. Не буду тоді сумувати, Не вмію, не можу і край…
А суму вже годі і годі ... і так всі навколо сумні ... хай радості будуть у моді , любов і надія в житті .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
вірш короткий але у ньому є все... я вражений 