Сполохані птахи летіли На зиму у теплі краї Я з ними летіти б хотіла Та зламані крила мої. Я хочу до неба дістати, А руки короткі, на жаль. Не буду тоді сумувати, Не вмію, не можу і край…
А суму вже годі і годі ... і так всі навколо сумні ... хай радості будуть у моді , любов і надія в житті .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
вірш короткий але у ньому є все... я вражений 